За часів Катерини II шведи, що проживали на острові Даґо (зараз о. Гіюмаа, Естонія), який відійшов до Росії за Ништадтським миром, були відправлені на завойовані українські землі. Деякі вважають, що переселення було вимушеним, інші вважають, що обіцяні бідним селянам багаті землі й готові будинки були вигідною пропозицією. На шляху загинула майже половина з 1200 шведів, які вирушили на південь у серпні 1782 року. Після прибуття на місце вони не виявили жодних обіцяних їм будинків і, як наслідок, згідно з записами парафії, у березні 1783 року в Старошведському проживало лише 135 осіб.
Сьогодні селище схоже на будь-яке інше українське селище. Головна відмінність в тому, що церковні служби як і раніше проводяться шведською мовою. Єдине, що залишилося від первинних поселенців - це церква, яку вони побудували в 1792 році.